Буття 2:16,17
Коли Бог створив першого чоловіка та жінку, то вони мали свободу, котра набагато перевищувала ту, якою люди користуються сьогодні. Ця пара жила в Раю на землі, Едемський сад. Жодна недуга не затьмарювала життя цих людей, оскільки вони були досконалими. Також вони не були роботами, а володіли даром свободою волі-здатністю робити власні рішення. Але щоб не втратити такої чудової свободи, їм належало поважати закони Бога. Примір фізичні закони встановленні Богом. Звичайно, це не буквальні закони, але Бог створив Адама і Єву так, що для них цілком природно підкорятися тим законам. Апетит нагадував їм про потребу їсти, спрага спонукала пити, а захід сонця показував, що настав час спати. Також Бог доручив їм певну роботу. Насправді це завдання не було законом, тому що, мало регулювати їхню поведінку. Бог дав їм роботу, яка приносила задоволення і дозволяла повністю використовувати всі свої здібності й робити це належним чином. Вони мали достатньо свободи, завдяки чому могли самі вирішувати своє завдання. Те, що вони були досконалі, мало спонукати їх наслідувати Божі риси. Вихід 34:6. Адам і Єва безумовно могли б це робити, якби дійсно цінували те, що бог зробив для них. Тому справедливо, що Бог вирішив перевірити, наскільки вони йому віддані, як своєму Життєдавцю, а також чи охоче будуть дотримуватись визначних меж. Бог наказав Адаму: Буття 2:16,17. Єва, яка була створена пізніше, також знала цей наказ. Чи таке обмеження було позбавленням їхньої свободи? Певно, що ні. Вони мали вдосталь смачної їжі, заборона ж стосувалася лише плоду з одного дерева «добра і зла», яке було власністю Бога. Це дерево було символом права Всезнаючого Бога вирішувати, що таке добро і зло. Історична оповідь повідомляє, що Бог обмежив Адама лише однією забороною. Отже вічне життя для Адама і Єви було можливе за певної умови – воно залежало від їхньої слухняності Богові.